Обличчя України

Якби Вас запитали, яким уявляється образ типового українця, кого би Ви назвали? Чоловіка середнього віку? Молоду дівчина з великого міста? Відому письменницю чи актора? А от і ні.
Типовим українцем є жінка похилого віку, яка проживає у сільській місцевості. Точніше українка.
Хто ж вони ці жінки? Колись мали великі родини – чоловіка, двох-трьох або й більше дітей, досить велике хазяйство і затишне обійстя.
Сьогодні у більшості вони вдови, діти розлетілися по містах колишнього СРСР, онуки та правнуки приїжджають лише влітку на декілька тижнів.

Хоча і зараз вони допомагають своїм дітям. Наприклад, передають м’ясо кабанчика (якого і вигодували), мішечок цибулі з власного городу (без хімії), качечку чи гусочку до святкового столу.

Навіть коли вже немає сил тримати корову, то заводять козу. Бо як же в селі без молока? А одна бабуся озвучила іншу версію: «Я ж, дитино, сама, то хоч із козою поговорю».

А коли вже геть старенькі і не можуть поратись по господарству, то хоча б гичку з буряків наріжуть, щоб не сидіти без роботи.

Оскільки все життя працювали на колгоспних полях (наприклад, сапали буряки), то зараз мають зігнуту спину та покручені ноги. Їм дуже важко ходити і потрібна паличка, а іноді й дві.

Але вони при всіх негараздах і труднощах сьогоднішнього життя, зберігають оптимізм та почуття гумору. Слідкують за процесом над Ю.Тимошенко і висловлюють власні прогнози щодо земельної реформи.