Казки моєї бабусі



 ***************************

Казка про дурного Микиту
Жили собі батько та мати і було у них троє дітей. Двоє старших – розумні, а менший - дурник.
Одного разу послали дурника Микиту в місто купити пшоно. Купив хлопець зерно і повертається додому. А при дорозі на дереві сидять ворони та й каркають : «Кра-кра, кра-кра». А Микиті почулося «вкрав-вкрав».
Він відповідає воронам:
-          Я не вкрав, я купив пшоно.
А ворони знову каркають: «Кра-кра».
Микита розсердився та й каже:
-          Ага, як я вкрав, то заберіть його собі та їжте. – Висипав зерно та й пішов додому.
Прийшов дурник додому, а батьки питають, де пшоно подів. Микита розказав, що ворони звинуватили його в покражі пшона, то він його й віддав їм. Батьки йому кажуть:
«Та тож ворони так кричать «кра-кра».
На другий раз відправили Микиту купити у місті горщики. А було це взимку, мороз дуже сильний. Купив Микита горщики та й повертається додому. Бачить тин із стовпчиків і стало йому їх жалко: «Це ж такий мороз, а ви без шапок. Вам же холодно». Понадівав хлопець горщики на стовпчики і прийшов додому з пустими руками. Батьки питаються, де ж горщики, Микита усе розказав. А батьки кажуть: «Та стовпчики ж дерев’яні, їм не холодно».
І знову відправили Микиту в місто, купити масло. Повертається він з маслом додому. А йти треба через ставок. На морозі лід тріщить та тріщини розходяться. А Микита собі думає, чому це лід так тріщить, треба його маслом змазати. Та все масло на тріщини повимазував. Прийшов додому та й розказує, що усі дірки на ставку маслом замазав. А батьки кажуть: «Та це ж лід від морозу тріщить».
Настала весна, пішли батьки зі старшими дітьми в поле  орати. А меншого залишили вдома на хазяйстві. Та приказували йому: «Тільки ж ти шкоди не роби». Залишився Микита сам. А в хаті у великій макітрі брага стоїть та грає: «Буль-буль, буль-буль». А Микиті почулося, що вона з нього дражниться: «Дурний-дурний».
Він відповідає бразі:
-          Я тобі дам, дурний-дурний.
А брага знову грає: «Буль-буль, буль-буль».
-          Я тобі дам, дурний-дурний. – Відповідає Микита.
А брага знову грає: «Буль-буль, буль-буль».
-          Ах, я дурний. – Розсердився Микита. – То я тобі зараз покажу, хто дурний.
Схопив він макогона та й ударив по макітрі, а та розбилася і вся брага вилилася на підлогу. Сів Микита у ночви, взяв рогача та й плаває по хаті.
            От повертаються додому батьки з дітьми, стукають у двері: «Микито, відчини».
-          Ось, я вже пливу, пливу, – кричить Микита.
Батьки дивуються, де він у хаті може плавати? Стукають знову.
-          Ось, я вже пливу, пливу, – кричить Микита.
Доплив він до дверей, відкрив і вся брага вилилася на батьків.
-          Ох, ну який же ти дурний, що такі чудеса твориш.

***************************

Табличка множення для першокласників

На літо нашій першокласниці Даринці задали вивчити табличку множення з першого до п`ятого стовпчика.
Процес тривав досить довго та нелегко.
Нам допомогла вивчити швидко і легко п`ятий стовпчик одна з моїх бабусь – баба Лєна. Вона розказала віршик, який вона сама вчила ще у школі. Тобто це було десь у 30-х роках минулого сторіччя.
Даринка вивчила стовпчик на 5 дуже швидко.
Можливо цей віршик допоможе і Вам. Тим більше, що він працює вже майже 80 років.
 «5х 5= 25
Вийшли в сад погулять
6= 30
Братець та сестриця
7= 35
Стали гілочки ламать
8= 40
Підійшов к ним сторож
9= 45
Якщо будете ламать
10= 50
Не пущу вас більше в сад»
*****************************
Народний анекдот: "А я про своє думаю..."


Народний анекдот. Якщо подумати, то дуже ресурсний.

«Одна свекруха дуже не любила свою невістку. Все вона не так робила.
Не так пере. І не так буряки поле. Не так прибирає.
Все її лаяла, ображала.
А невістка мовчить, все терпить. Одного разу не витримала свекруха та й кричить:
- Я тебе лаю, а ти мовчиш? Чого не відповідаєш?
Невістка говорить:
-         Та я, мамо, думаю про своє…
От роки ідуть. Свекруха все кричить на невістку. А та - думає про своє.
І от захворіла свекруха, помирає. Перед смертю вона просить вибачення в невістки за все лихо, що їй зробила та й запитує:
- Ой, доню, все я тебе лаяла, а ти мені одказувала: «А я про своє думаю». То про що ж ти думала доню всі ці роки?
Невістка каже:
- А все думала, мамо, поцілуйте мене в сраку…

Немає коментарів:

Дописати коментар