Дякую, Марсику!

У дитинстві ми з сестрою кожні літні канікули проводили у своєї бабусі в невеличкому селі. Одного разу бабуся завела щоденник, у якому описувала всі наші дитячі витівки та шкоди. Вона приказувала: «Ось приїдуть ваші батьки, а я дам їм щоденник, і хай вони почитають, які ви були слухняні». Звісно, бабуся не показала батькам ці записи. Десь через п’ятнадцять років ми їх випадково знайшли на горищі і із задоволенням, усією сім’єю, перечитували нотатки з нашого дитинства. Цитую один із записів: «Сьогодні дівчата були хороші, помагали, бо горів трактор. Трактор врізався у стовб і не було свєту. І цілий день не працював телевізор, тому дівчата його не дивились і все мені помагали».
Ось такий причинно-наслідковий зв’язок між поведінкою дітей та трактором, що горів у полі. До чого ці спогади?
У липні я, вже зі своєю донькою, відпочивала у бабусі. І от лихо – кіт Марсик (бабусин улюбленець) вкусив її за ногу. Сталося запалення. Уявіть, глибока ніч, у бабусі температура за сорок градусів, вона майже непритомна. Вирішили викликати швидку, бо своєї машини немає. Нагадаю, що це невеличке село за півгодини від райцентру.
Телефонуємо у швидку зі словами: «Приїдьте, будь ласка, бо у бабусі висока температура». Операторка швидкої допомоги нам відповідає: «Ми на високу температуру не виїжджаємо». І вішає слухавку. Все – коротко і ясно.
Порадившись, телефонуємо знову, але по іншому будуємо речення: «Приїдьте, будь ласка, бо бабусю кіт покусав і висока температура». Операторка відповідає: «Добре, виїжджаємо». Не знаю, чому вона змінила думку. Можливо, подумала про потенційний сказ. Чи з інших причин?
От і вийшов у нас, як у щоденнику бабусі, дивний причинно-наслідковий зв’язок: «Дякую Марсику, бо через тебе до нас приїхала швидка».

Бабуся вже одужала, а мені не дає спокою одна думка. Я, звичайно, не медик, але мені здається, що висока температура – це симптом хвороби, іноді небезпечної. Як пересічний громадянин чи громадянка, які не мають медичної освіти, можуть самостійно діагностувати хворобу і відповідно ступінь її небезпеки, якщо швидка допомога відмовляється приїжджати на «просто високу температуру»? Як тоді отримати допомогу і визначитись із лікуванням? А якщо бабуся чи дідусь одинокі? Риторичні запитання про доступність медичних послуг для сільських жителів.
Отже, як це не дивно звучить, але дякую тобі, Марсику, що до нас приїхала швидка допомога. Бо просто на високу температуру в село, до людини похилого віку, вони не виїжджають.