субота, 9 липня 2011 р.

1 липня херсонські діти вийшли на роботу

1 червня ми всією країною відсвяткували день захисту прав дітей, а вже 1 липня діти Херсона масово вийшли на роботу … до своїх батьків. Адже 1 липня майже всі (крім чергових) дитячі садки закрилися на місяць.
Звідки я знаю? Моя донька вже тиждень або у мене на роботі, або на роботі у чоловіка. А ще у нас в офісі «працює» донька моєї колеги та хлопчик Вова із сусіднього двору. Якщо за день-два у нас в офісі з’явиться ще одна дитина, то слід буде подумати про розширення території.
Отже, дитячий садок закрито. Гуртки та клуби теж на канікулах (викладачі йдуть у відпустки влітку). Тому, якщо у Вас немає бабусі та дідуся, тьоті чи знайомої сусідки, яка погоджується наглянути за вашою дитиною, залишається два варіанти – привести дитину на роботу або комусь із батьків взяти відпустку.
Дитина на роботі. Є певний плюс в цьому ґендерному питанні. Сини та доньки знайомляться з робочим місцем та сферою роботи тата чи мами. Але мінусів (чи то незручностей) звичайно більше. Керівникам, наприклад, не дуже подобається, що працівники та працівниці відволікаються на потреби дітей від основної діяльності. Колеги по роботі змушені терпіти нових сусідів. Оскільки діти фізично не можуть три-чотири години тихенько сидіти, вони починають вигукувати щось, ділитися враженнями, влаштовують пробіжки по кімнатах, а іноді просто засинають на стільчику чи на потрібних папочках.
Але справжні незручності виникають тоді, коли у батьків графік з 8.00 до 17.00 і немає можливості взяти відпустку. Тоді до перелічених вище питань додаються наступні. Як нагодувати дитину гарячим обідом, якщо на підприємстві чи в офісі відсутня їдальня (кухня)? Як влаштувати дитині прогулянку на свіжому повітрі, якщо увесь день маєш працювати у приміщені? Як задовольнити фізіологічні потреби, наприклад, денний сон чи візит в туалет? Саме сьогодні мій знайомий, який теж мусив взяти дитину на роботу, вигукував: «Як я поведу доньку в жіночий туалет!?»
У різних країнах по-різному здійснюється підтримка сімей з дітьми. І справа не лише в грошовому забезпеченні. Питання розглядається комплексно, щоб батьки могли працювати і повноцінно виконувати свої батьківські обов’язки. Наприклад, це може бути гнучкий графік роботи для працюючих мами чи тата, або можливість одночасно взяти відпустку обом батькам, і, звичайно, розвинена система догляду за дітьми (дошкільні заклади працюють цілорічно, навіть влітку).
Нажаль, ситуацію в Україні можна охарактеризувати наступною цитатою: «Наші соціальні системи часто влаштовані так, що винагороджують бездітність і утруднюють створення сімей та карають за багатодітність. Старіюча Європа не потребує нічого так нагально, як бейбі-буму, але водночас діти для молодих пар є найбільшим ризиком бідності. Цей парадокс доводить, що сучасні політичні пріоритети визначені хибно» (австрійський професор Мартін Куглер).
Не секрет, що за останні 20 років ґендерна політика не була пріоритетною для жодної влади, для жодного уряду. Тож доки наші можновладці визначають свої політичні пріоритети, херсонські діти виходять на роботу.

Немає коментарів:

Дописати коментар