суботу, 31 грудня 2011 р.

Зі святом!!!

Итоги года

Подведу итоги года.
Мое личное достижение: в сентябре этого года я впервые в жизни искупалась в источнике, температура воды в котором 4 градуса. Моржам конечно будет непонятна такая моя гордость. Но для меня, мерзлячки, это супер-достижение.
В этом году у меня был замечательный проект, в рамках которого я объездила практически все областные центры. Это работа в Программе равных возможностей и прав женщин в Украине ПРООН. Теперь у меня есть друзья-коллеги-единомышленники-близкие по духу люди во многих городах Украины, которых я очень люблю. И с которыми мы еще ого-го сколько сделаем. Ґендерная революция в Украине близится!!!
Мое творческое достижение: благодаря учебе в Школе общественной журналистики, я преодолела свой комплекс - писать статьи. Результатом стал блог "Херсонские ґендерные студии", в котором я пишу. Эта учеба очень вдохновила меня. И мы с коллегой Натальей Чермошенцевой разработали и реализуем волонтерский проект - тренинговый курс "Херсонские ґендерные студии", уже 2 группы участниц/ков прошли у нас обучение.
Ну, и конечно, радость каждого моего дня - дочка Дашенька. Она пошла в этом году в школу. Когда первого сентября мы вышли во двор, я всплакнула. Мамы и папы, у которых были и есть первоклашки, меня поймут. Стоит твоя козявочка в белых бантах, форме, с букетом. Лицо у детки такое взрослое и торжественное. Вот, только вчера в пеленках домой принесли, а уже и в школу пошли.
Очень разный год был. И трудный, и радостный, и горький, и светлый. Как сама жизнь.

понеділок, 5 грудня 2011 р.

Ігри для дівчаток, ігри для хлопчиків

Прихильники «концепції природи» дуже полюбляють говорити про «вроджений материнський інстинкт», «природне призначення жінки», «природну відмінність жінок і чоловіків», і, що «жінки від природи емоційні, ніжні та потребують захисту». Вони не враховують роль соціуму у формуванні жінки та чоловіка.
Хоча життя показує нам зовсім інші зразки. Невеличка історія для прикладу, яка трапилася в одній з бібліотек міста Херсона. Щонеділі в цьому закладі проводять клуб вихідного дня для дітей різного віку. На одному із занять з дошкільнятами бібліотекарка проводить гру:
- А тепер гра для дівчаток, - викликає декількох учасниць гратися. Будь ласка, розвішайте на мотузку ось цю білизну (зразки вироблені з паперу).
У цей момент чотирирічний хлопчик тягне руку, бо хоче також взяти участь у грі. Бібліотекарка повертається і говорить йому «внушительно»:
- Це гра для дівчаток.

Отже, якщо припустити, що «концепція природи» діє, то хлопчик інстинктивно (чи підсвідомо) знав би, що це гра не для нього і руку не тягнув. У той же час дівчаткам не потрібно було б акцентувати, що запрошено гратися саме їх. Вони побачивши мотузку і паперову «білизну», самі б вийшли на гру (бо "від природи прагнуть обслуговувати").
І коли в реальному, сучасному житті ця концепція не спрацьовує, її прихильники починаю щось белькотіти «про генетичний або гормональний збій». І, відповідно, наш хлопчик, на їх думку, має якийсь «збій» або «відхилення від природи», бо захотів гратися у непритаманну «чоловічій сутті» гру.
Коли ж ці аргументи не діють, прихильники «концепції природи» починають шукати ворогів: «Це погане ООН руйнує наші традиційні цінності», «це все кляті гендеристки-феміністки, від яких треба захистити наших дітей». І от одного дня з’являється т.зв. батьківський рух, який вкидає у суспільство лозунг: «Гендер+гей= геноцид нації».
Тут вже не до сміху. Бо батьківський комітет є легалізованою всеукраїнською громадською організацією з певними джерелами фінансування (легалізовано шляхом повідомлення 12.11.2010 № 312 Всеукраїнська громадська організація "БАТЬКІВСЬКИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ", Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Філосовська, 21, кв.1). Має фінансову спроможність надрукувати листівки та брошури на досить якісному папері (що недешево), організувати всеукраїнський форум (http://rodkom.org/2011/244.html ), у якому чомусь беруть участь народні депутати ВРУ та представники Міністерства освіти.
І маємо таку дивну, якщо не дурнувату, картину. Звичайно, батьківський комітет має свою позицію і відстоює її всіма можливими шляхами. А от держава Україна?.. З одного боку представники держави спільно з ООНівським організаціями, реалізують гендерну політику (наприклад, у цьому році з викладачами шкіл проведено декілька тисяч тренінгів щодо впровадження гендерної освіти). А з іншого боку інші представники держави – нардепи і ті ж представники МОН – звинувачують усіх гендеристів у руйнуванні традиційних цінностей та волають про необхідність порятунку українських сімей. Якась шизофренія державного масштабу.