Фото з акції «Бажана дитина – щаслива родина»

15 травня 2013 р. відбулась прем’єра театралізованої акції «Бажана дитина – щаслива родина», організатором якої є Херсонський обласний центр «Успішна жінка», партнерами Обласний центр для сім`ї, дітей та молоді, Херсонський Палац дитячої та юнацької творчості!   

Натрій учасникам та учасницям акції створили джазові композиції від відомого дитячого колективу Херсона.

 Учасники взяли участь у танцювальному флешмобі, отримали інформаційні листівки, буклети.

 Завзято танцювали і дорослі і діти

Тематичні пантомімні мініатюри, розкрили сутність проблеми планування сім’ї, спланованої вагітності задля збереження репродуктивного здоров’я жінок та подружніх пар України. 

 На фото: Актори під час виступу 

 На фото: Актори після виступу

Акція «Бажана дитина – щаслива родина»! присвячена Всесвітньому Дню сім’ї та Тижню репродуктивного здоров’я. 

А хто у нас людина???

З донькою готуємо домашнє завдання з предмету «Я і Україна» (2 клас). Даринка читає завдання у підручнику (фото 1).

Її відповідь: «Ніхто не схожий, бо я дівчинка».

Дійсно, чому дівчатка мають себе перевіряти на «схожість» з хлопчиками? І невже не можна було в цьому ряду намалювати декількох дівчаток?

На мою думку так формується невидимість жінок. Спочатку у шкільних підручниках, потім у публічному просторі.

І ще один малюнок з того ж підручника "Я і Україна" (фото 2). Щоб діти зрозуміли, як виглядає людина. Це виключно чоловік, судячи з  малюнку.

Отже, хлопчики, чоловіки – це категорія універсальна, а жінки то так… Десь поряд.

Висновки робіть самі…

Бажана дитина – щаслива родина!

Херсонський обласний центр «Успішна жінка» запрошує 15 травня 2013 року о 18 годині всіх небайдужих та активних херсонців на прем’єру театралізованої акції «Бажана дитина – щаслива родина»!  
Учасники акції зможуть взяти участь у танцювальному флешмобі, отримати інформаційні листівки, буклети та переглянути тематичні пантомімні мініатюри, які розкриють сутність проблеми планування сім’ї, спланованої вагітності задля збереження репродуктивного здоров’я жінок та подружніх пар України. 
Також в рамках акції кожен учасник та учасниця прослухають джазові композиції від відомого дитячого колективу Херсона та приймуть участь у конкурсах та іграх! 
Інформаційно – просвітницька акція відбудеться у м. Херсоні, за адресою: сцена ТРЦ «Фабрика». 
Акція «Бажана дитина – щаслива родина»! присвячена Всесвітньому Дню сім’ї та Тижню репродуктивного здоров’я. 

Координаторка проекту «Бажана дитина – щаслива родина» Микитась Олена

Трохи історії

Нам би трохи тої активності, що була у наших прабабусь, які здобули для нас наші права. Адже права не дають, їх беруть

Сімона де Бовуар «Друга стать», частина друга «Історія» (с.128-129)

«…Пані Фоусет наприкінці століття створює рух суфражисток, але, як і у Франції, він був досить безпорадний. Тільки на 1903 р. жіночі вимоги набули ваги. Створена в Лондоні родиною Панкгерстів «Соціальна й політична спілка жінок» приєдналися й розгорнула бурхливу діяльність. Уперше в історії жінки виступають саме як жінки, що і привернуло пильну увагу до суфражисток в Англії та Америці. Протягом п'ятнадцяти років вони здійснювали політику тиску, що якоюсь мірою нагадувала позицію Ганді: відмовляючись від насильства, знаходили більш чи менш вдалі його замінники. Жінки окупують Альберт Хол під час мітингів ліберальної партії, вимахуючи коленкоровими стягами з написом «Жінкам - право голосу!»; вдиралися до кабінету лорда Аскві, влаштовували мітинги в Гайд-парку або на Трафальгар-сквер, ходили вулицями з плакатами, збирали конференції; під час демонстрацій виявляли зневагу до полісменів, навіть закидали їх камінням, провокуючи таким чином тяжбу. Потрапивши до в'язниці вони обирають тактику голодувань. Збирали кошти, об'єднуючи  навколо себе тисячі жінок і чоловіків, і так успішно підбурювали громадськість, що  у 1907 році двісті членів парламенту утворюють комітет за виборче право жінок, щороку вносячи відповідну пропозицію на розгляд депутатів. Які, втім, лишалися невблаганними.  

Того ж таки 1907 року «Соціальна й політична спілка жінок» організувала перший похід на парламент, у якому взяли участь переважно робітниці і кілька представниць аристократії. Поліція розігнала їх. Але наступного року спілка закликала робітниць Ланкашира влаштувати великий мітинг у Лондоні (заміжнім жінкам погрожували забороною працювати на деяких шахтах). Відбулися нові арешти, на які ув`язнені суфражистки відповіли тривалим голодуванням (1909 р.). Після звільнення вони організували новий похід: одна з жінок вилізла на коня, прикрашеного зображеннями королеви Єлизавети.  

18 липня 1910 р., коли закон про виборче право жінок мав розглядатися в парламенті, Лондоном прямувала процесія (живий ланцюг) завдовжки дев`ять кілометрів; закон відхилили, що викликало нові мітинги і нові арешти. У 1912 році жінки застосували більш рішучу тактику: підпалювали нежитлові будинки, зривали оголошення, толочили газони, знову кидали камінням у полісменів.  Водночас відряджали делегацію за делегацією до Ллойд-Джорджа, до сера Едуарда Грея;  сховавшись у Альберт-холі, жінки галасливо заявляли про себе під час виступів Ллойд-Джорджа. Війна урвала цю бурхливу діяльність. Важко сказати, якою мірою жіноча активність прискорила розвиток подій. Виборче право було надане англійкам 1918 року в обмеженій формі, а з 1928 року – без жодних обмежень: неабияку роль відіграла тут праця жінок під час війни…»

Народний анекдот: "А я про своє думаю..."

Народний анекдот. Якщо подумати, то дуже ресурсний.

"Одна свекруха дуже не любила свою невістку. Все вона не так робила.

Не так пере. І не так буряки поле. Не так прибирає. Не так худобу порає.

Все її лаяла, ображала.

А невістка мовчить, все терпить. Одного разу не витримала свекруха та й кричить:

- Я тебе лаю, а ти мовчиш? Чого не відповідаєш?

Невістка говорить:

-         Та я, мамо, думаю про своє…

От роки ідуть. Свекруха все кричить на невістку. А та - думає про своє.

І от захворіла свекруха, помирає. Перед смертю вона просить вибачення в невістки за все лихо, що їй зробила та й запитує:

- Ой, доню, все я тебе лаяла, а ти мені одказувала: «А я про своє думаю». То про що ж ти думала доню всі ці роки?

Невістка каже:

- А все думала, мамо, поцілуйте мене в сраку…"

Феміністичний марш “Досить прикривати нерівність традиціями!”

Пишаюсь колегами у Києві

Феміністичний марш “Досить прикривати нерівність традиціями!”

Останнім часом усе частіше чуємо, наскільки важливим для нашого суспільства є відновлення “традиційних українських цінностей”. Проте, що це за цінності, і для чого їх пропонують “відновлювати”?

2012 рік запам’ятався численними мракобісними законами: заборона абортів, криміналізація так званої “пропаганди гомосексуальності”, обмеження репродуктивних прав жінок – це лише кілька прикладів дискримінаційних законодавчих ініціатив, що виправдовуються “традиціями”, так наче ті позначають тільки відвічне й універсальне добро. При цьому забувається про традиції експлуатації жінок (адже “справжнє” місце жінки – на кухні з дітьми), а також домашнього та статевого насильства, яке є щоденною реальністю мільйонів жінок в Україні і яке виправдовується “природним та одвічним порядком речей”. За допомогою звернення до міфологічних “українських традицій” дітям у школах накидають патріархальні, сексистські, ксенофобні погляди. Існування патріархату, жінконенависництва, ксенофобії є прийнятним – на нього просто заплющують очі. Поодинокі випадки, коли фізичне та статеве насильство набуває медійного розголосу, означуються за патріархальною традицією як вина самої потерпілої.

Ми кажемо: “Досить!” Досить замовчувати реальність нерівності та пригноблення, у якій живуть мільйони жінок, і прикривати їх історичними маніпуляціями. Марш 8 березня має на меті викрити ксенофобію та насильство, які ховаються за маскою “традицій”, закликати до емансипації суспільства та міжнародної феміністичної солідарності.
Наші вимоги:
○ просвіта та емансипація суспільства замість зосередження на патріархальних та ксенофобних традиціях;
○ впровадити феміністичну просвіту в школах, чутливу до всіх видів нерівностей;
○ забезпечити вільний доступ до контрацептивних засобів для всіх верств населення;
○ припинити замовчування злочинів на основі статі, гендеру, раси та сексуальності.

Приходьте 8 березня о 14.00 на Софійську площу, і разом ми заявимо: “Досить прикривати нерівність традиціями! Хай живуть свобода, рівність, сестринство!”
Увага! Під час акції заборонені прапори та символіка політичних партій, припартійних організацій та провокаторів. Будь-які прояви ксенофобії та сексизму вважатимуться провокацією.

Марш організовують:
Феміністична Офензива ofenzyva.wordpress.com
Ритми Спротиву
Студентська профспілка “Пряма дія” direct-action.org.ua
Автономна Спілка Трудящих avtonomia.net
Лібертарна Координація lib-left.org
Ліва Опозиція gaslo.info
Інсайт insight-ukraine.com.ua
Марш підтримують:
ПРОSTORY prostory.net.ua
ХУДРАДА

Джерело:  http://maidanua.org/2013/03/feministychnyj-marsh-dosyt-prykryvaty-nerivnist-tradytsiyamy/

«Досить! Насильство припиняється вже тепер»

14 лютого о 12.00 на площі перед Херсонським Палацом дитячої та юнацької творчості відбувся танцювальний флеш-моб. Повторюючи кілька нескладних рухів за інструктором, учасниці та учасники заходу сказали у такий спосіб «Досить!» насильству щодо жінок.

Саме у цей день тисячі жінок та чоловіків у всьому світі танцювали на вулицях, площах, у торгово-розважальних центрах своїх країн, щоб сказати: «Досить! Насильство припиняється вже тепер».

Акція пройшла у рамках всесвітньої кампанії «Мільярд протестів» (“One Billion Rising”).

Викорінення насильства щодо жінок таке ж важливе, як боротьба із бідністю, СНІДом або глобальним потеплінням. Якщо в один день один мільярд людей будуть танцювати задля викорінення насильства, то ця енергія потрясе світ й переведе нас у нову реальність.

Я теж танцювала, але на фото мене немає, бо фотографувала. 

Організатори акції у Херсоні:
Херсонський обласний центр «Успішна жінка»; Херсонська обласна організація Асоціації Гайдів України та члени комітету з питань культури, духовності,гендерної рівності громадської ради ХОДА

Херсонські ґендерні студії: четвертий випуск

Вчора, 30 січня 2013 р., завершився шостий - останній тренінг Херсонськх ґендерних студій.

 

Це вже четверта група, до якої увійшли 7 студенток Херсонського державного університету. Після завершення навчання учасниці отримали сертифікати. 

 

Отже, ми починаємо формування п`ятої групи. Якщо маєте бажання поглибити свої знання з ґендерної теорії, ґендерної політики - звертайтесь до МО "Нова генерація" (тел.42-03-22)

Чого насправді хочуть жінки?

Моя стаття у газеті "Вгору": http://www.vgoru.org/index.php/vlada/item/934-jinki 

У газеті “Вгору”  за 22 листопада надруковано статтю “В горящую избу парламента”. Авторка  публікації аналізує результати останніх виборів у контексті представництва жінок у владі. З деякими фактами не можна не погодитись. Але хотілося б поділитися іншою думкою.

Про питання представництва жінок у вищому законодавчому органі дискутують не лише напередодні виборів. Адже Верховна рада – це не просто установа, в якій працевлаштовано 450 депутатів. Це інституція, в якій вирішуються стратегічні питання розвитку держави, приймаються закони, що впливають на життя кожного з нас, розподіляються фінансові ресурси  країни. Від того, скільки жінок у парламенті, наскільки вони можуть впливати на прийняття цих важливих рішень, наскільки вільний доступ для жінок до владних структур національного рівня, робиться висновок щодо фактичної рівності статей у суспільстві. І в цьому зв’язку не можна не згадати про апробований у багатьох країнах принцип розподілу депутатських місць – представництво обох статей у пропорції 30% до 70%. Якщо у парламенті домінують чоловіки, то держава має вживати заходів, щоб збільшити представництво жінок. І навпаки, якщо домінують жінки, то збільшувати представництво чоловіків. Але хочу звернути увагу на важливий акцент – не ДО 30% , а – НЕ МЕНШЕ 30%. Досвід багатьох країн показує, що з такого відсотка представництва жінок у парламенті починається їх реальний вплив на прийняття рішень. А збалансованість і рівність буде тоді, коли в парламенті відсоток жінок і чоловіків складатиме 50% на 50%. Саме до таких показників наближаються парламенти у Ісландії, Швеції, Норвегії, Фінляндії. Це країни з високим рівнем добробуту громадян. Саме до такого розподілу і має йти Україна. Це питання соціальної справедливості.

У Раді жінок — 10%
Над збалансованістю представництва в Раді багато років постійно працюють і науковці, і окремі громадські організації, і національні коаліції неурядових організацій. У регіонах проводять навчання кандидаток та депутаток місцевих рад з питань жіночого лідерства. У Верховній раді 6 скликання вперше створили міжфракційне об’єднання “За рівні можливості”, яке працює над збільшенням представництва жінок у владі. Як вважають народні депутатки Ірина Геращенко та Ірина Бережна, об’єднання продовжить свою роботу і в наступному складі парламенту.
Поступово, повільніше, ніж хотілося б, але зміни відбуваються. І головний здобуток  сьогодні – результат парламентських виборів цього року.
Варто нагадати, що до Верховної Ради першого скликання у 1990 році було обрано лише 11 жінок. У 2012 році до Верховної Ради  сьомого скликання обрано 43 жінки – майже 10%.
Це вже вагоме досягнення, але цього замало – адже половина населення країни представлена у парламенті лише десятьма відсотками депутатів. У нашій державі немає законодавчих перепон для участі жінок у виборчому процесі. Але на практиці ситуація зовсім інша. Це питання досить складне, зупинимося поки що на двох аспектах.
Слабкий фінансовий ресурс
Перший аспект – фінансовий та адміністративний. Нині для перемоги на мажоритарному окрузі чи для включення кандидатом у партійний список потрібен був значний фінансовий і адміністративний ресурс. Наскільки українські жінки володіють ними? Маючи високий рівень освіти, жінки контролюють тільки 5-10% економічних ресурсів держави; зарплата у них у середньому на третину менша, ніж у чоловіків; попри те, що 80% держслужбовців – жінки, їм належить лише 8% найвищих керівних посад. На підтвердження – приклад. Днями журнал “Кореспондент” опублікував рейтинг 100 найбагатших українців. Як ви думаєте, скільки жінок у цьому списку? У першій десятці – жодної. За даними минулого року зі ста найбагатших українців – лише наприкінці згадуються 4 жіночі прізвища. То в чиїх руках фінансові ресурси?

Хибні висновки
Другий аспект – міфи та стереотипи щодо жінок у політиці: “жінки самі не хочуть іти в політику” і “парламент не те місце, де мала би працювати відповідальна жінка, яка поважає себе”.
Але звідкіля такі висновки? Чи можна ознайомитись зі статистичними даними, аналітичними доповідями, соціологічними дослідженнями, у яких про це йдеться?  Виглядає, що це – саме та думка, яку жінкам намагаються нав’язати. Президент держави теж відправляє жінок-політиків на кухню, Прем’єр-міністр заявляє, що реформи – це не жіноча справа, інформаційний простір наповнено статтями,  які стверджують: жінки настільки гарні, що їм не місце у “брудній” політиці і, взагалі, вони лише прикраса у парламенті. Риторика цих звернень та повідомлень містить вислови, як наприклад “жіночки”, “наші дами”, “помічниці чоловіків”, тощо. За таких умов  суспільству складно уявити жінку – публічну лідерку, законодавицю, державотворця. 

На вагах – наше майбутнє
 У той же час жінки широко представлені у місцевих радах. У сільських, районних – їх відсоток  коливається від 40 до 70%, у міських та обласних радах – від 10 до 30%. Виходить,  у представницьких органах влади місцевого рівня жінкам можна “бруднитись і не поважати себе”. А от для Верховної  – вони надто чисті та чесні, щоб там працювати і змінювати все у країні на краще.
Не можу не погодитись із колегою, головою Громадської ради при облдержадміністрації Ларисою Польською, яка зазначила: “То что партии снова и снова “используют” женщин в виде украшения своих списков (президиумов) – ни для кого не секрет, но это не значит, что у нас нет умных, грамотных, профессиональных и имеющих государственное мышление и государственное видение женщин! У большинства из них нет возможности идти в политику!!! В партийных списках мужчины локтями (не хочу сказать хуже) отодвигают себе подобных и где уж там выдвинуть достойную, но не имеющую финансов женщину!!!”
Дійсно, важко собі уявити, що нинішні депутати-чоловіки радо поступляться місцем у ВРУ, де пристойна зарплатня, депутатська недоторканність, можливість лобіювати потрібні закони. Саме тому дуже важливо розуміти, що відбувається у державі та  об’єктивно висвітлювати питання збільшення представництва жінок у владі.

«Прохід до парламенту»: публічна соціально - мистецька акція

21 жовтня з 12.00 до 17.00 на Андріївському узвозі біля «Замку Річарда» громадські організацій та митці, за підтримки Головного управління у справах сім’ї, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, проведуть публічну соціально-мистецьку акцію «Прохід до парламенту»

Організатори акції занепокоєні низькою кількістю жінок в прохідних списках політичних партій та їх представництвом серед мажоритарних кандидатів. Так, за прогнозами експертів з гендерних питань, кількість жінок в майбутньому парламенті не перевищуватиме 10 відсотків. І це попри те, що кількість жінок виборців більше 60 відсотків.

Громадські організації та митці хочуть привернути увагу суспільства до проблеми та спонукати виборців подумати, як вони можуть допомогти забезпечити рівні можливості для жінок в Україні.

Під час акції прості перехожі, за допомогою професійних митців у вигляді майстер – класу створять 10 картин, які відображатимуть їх ставлення до цієї проблеми.

Яскраві різнокольорові написи та малюнки, за задумом організаторів, повинні відобразити ставлення людей до участі жінок у виборах та політиці загалом. Після цього шість професійних художників перетворять малюнки людей у завершений художній твір. Полотна утворять стилізований коридор, як своєрідний образ «входу у парламент».

На виході з території інформаційно – мистецького простору відвідувачі отримують ігрові посвідчення з надписом «Ви пройшли до парламенту!».

Долучайтесь і висловлюйте своє ставлення!

УВАГА! Акція є позапартійною і не передбачає агітації або підтримки будь-якої партії чи кандидата.

Організатори акції: ВГО «Жіночий консорціум України», МО «Школа рівних можливостей», ВОГО «Гендерний центр» та інші учасники ініціативи Мережі громадського контролю за гендерною рівністю на парламентських виборах 2012.

Партнери: Головне управління у справах сім’ї, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації

Захід проводиться у рамках проекту «Гендерний моніторинг парламентських виборів 2012» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються із офіційною позицією уряду США

Джерело: ВГО "Жіночий Консорціум України"

ЗНОВУ «БЕЗ ПІДБОР» АБО СКІЛЬКИ ЖІНОК-ДЕПУТАТІВ ПРОЙДЕ ДО ПАРЛАМЕНТУ НАСТУПНОГО СКЛИКАННЯ

Прес-анонс

знову «без підбор» або Скільки жінок-депутатів пройде до  парламенту наступного скликання

Громадські організації презентують гендерний моніторинг виборів, результати якого засвідчують, що Україна знову не виконає своє зобов’язання збільшити представництво жінок в парламенті до 30 відсотків. Політичні партії не дотримуються принципів рівного представництва обох статей. Кількість жінок кандидаток в партійних списках та одномандатних округах залишається наднизькою. Поточний аналіз мас-медіа показує, що інформації про жінок–кандидаток – обмаль. Оцінка передвиборчих програм партій свідчить, що лише 2 партії прямо ввели у свої передвиборчі програми положення про підтримку гендерної рівності.

Які партії та округи є лідерами в жіночому представництві? Чому так мало жінок-кандидаток? Скільки жінок пройде до парламенту? Чи врахували партії в своїх програмах питання рівних можливостей жінок і чоловіків?

Відповіді на ці та інші питання, які вивчалися в рамках гендерного моніторингу виборів 2012, буде надано під час прес-конференції 22 жовтня о 13.30 в прес-центрі УНІАН.

Довідка: Мережа громадського контролю за гендерною рівністю на виборах - 2012 ініційовано 19 травня 2012 року представниками Жіночої демократичної мережі Міжнародного Республіканського інституту, ВГО «Жіночий Консорціум України», ВГО «Жіночий вибір», Інституту демократії і соціальних процесів, Київського інституту гендерних досліджень та ГО «Європейський вибір». Мета мережі - здійснювати кількісний і якісний моніторинг виборчого процесу парламентських виборів-2012.
Моніторинг полягає у громадському контролі:
- за висуненням жінок політичними партіями на багатомандатних і мажоритарних округах;
- за перебігом виборчої кампанії на всеукраїнському і регіональному рівнях;
- за дотриманням принципів прав людини, розвитку гендерної рівності, соціальної справедливості у передвиборчих програмах.
Мережа нараховує 45 організацій, які беруть участь в цій ініціативі.
Проведення моніторингу підтримується Фондом сприяння демократії Посольства США в Україні.
Джерело: ВГО «Жіночий Консорціум України»

Літній відпочинок «батьків та дітей»

У серпні відпочивали з сім`єю на морі. Спостерігала декілька яскравих сцен на тему «Батьки та діти».

Перша ситуація:

Вечір, дитячий майданчик з машинками та батутом. Хлопчик жалібно просить батька: «Тато, я хочу на батут. Можна на батут». Відповідь батька: «Дєнєг нєт». У той же час у батька в руках пляшка пива.

Дивно? На пиво гроші є, а на батут не вистачає. Точно, як у радянському анекдоті, відповідь батька: «Тут грошей на горілку не вистачає, а ти морозиво просиш». Несправедливо.

Друга ситуація:

Цього року у Чорному морі в серпні було дуже багато медуз та водоростей. Діти не люблять купатися в морі з медузами. Іноді просто їх бояться. Але ж мами та тата привезли дітей оздоровлюватися. І цей процес має пройти на умовах  - загоряти, обов`язково купатися і їсти багато пляжної гидоти (за загальною назвою «пахлава мєдовая…»). Отже, нерідкими були істерики дітей, які не хотіли заходити у воду (де багато медуз) та істерики батьків, які мусили виконати програму з оздоровлення. Кричить матуся, звертаючись до доньки: «Іди у воду я сказала! Ми чого сюди приїхали!? Щоб ти на березі сиділа!» А поряд тато і мама по черзі затягували чотирирічного хлопчика у воду, а він голосно протестує. І так шість днів поспіль. Ось воно: благо проти волі дитини.

Третя ситуація.

Вразила найбільше, бо була реальна загроза життю дитини. Отже, одного дня дрімаю на пляжі і, раптом, чую суворий чоловічий голос: «Єва повертайся! Єва пливи назад». Дивлюся, іде до води чоловік. Заходить у воду, потім починає пливти. Підпливає (!) до дівчинки, яку віднесло у море на крузі і повернутися самостійно вона вже не могла. А Єві (увага!) – 3-4 роки, не більше. Після того, як батько витягнув дівчинку з води, він ще її сварив: «Єва, як ти могла запливти!!!» А мені дуже хотілося запитати у цього дядечка: «А як ви могли відпустити трирічну дитину без нагляду до води і допустили, що її віднесло на глибину в море?!» Батьківська безвідповідальність, інакше не можу назвати. Та сліпа впевненість, що «з нами таке не трапиться».

Отже, я за справедливість: якщо батьки купують собі пиво, то треба знаходити гроші дитині на ігри. А краще відпочивати без пива та горілки. Оздоровлення – це не обов`язково купання. Морські повітряні ванни не менш корисні. І, звичайно, купатися краще разом. Принаймні для дитини безпечніше.

Табличка множення для першокласників

На літо нашій першокласниці Даринці задали вивчити табличку множення з першого до п`ятого стовпчика.

Процес тривав досить довго та нелегко.

Нам допомогла вивчити швидко і легко п`ятий стовпчик одна з моїх бабусь – баба Лєна. Вона розказала віршик, який вона сама вчила ще у школі. Тобто це було десь у 30-х роках минулого сторіччя.

Даринка вивчила стовпчик на 5 дуже швидко.

Можливо цей віршик допоможе і Вам. Тим більше, що він працює вже майже 80 років.

 «5х 5= 25

Вийшли в сад погулять

5х 6= 30

Братець та сестриця

5х 7= 35

Стали гілочки ламать

5х 8= 40

Підійшов к ним сторож

5х 9= 45

Якщо будете ламать

5х 10= 50

Не пущу вас більше в сад»

Партії та кандидати про ґендер

З сьогоднішнього дня я розпочинаю особистий волонтерський передвиборчий проект, в межах якого буду моніторити передвиборчі програми партій та кандидатів на наявність у них ґендерного компоненту. Моніторинг складатиметься з чотирьох позицій:

1. Перевірятиму програми партії, кандидата на наявність у них ґендерного компоненту.

2. Буду відвідувати зустрічі з різними кандидатами і ставити їм питання щодо їх бачення реалізації ґендерної політики.

3. Відстежувати реальні дії кандидатів та партій  щодо ґендерної політики.

4. Писатиму свої коментарі, враження від зустрічей у блозі «Херсонські гендерні студії».

Отже номер один - Програма об'єднаної опозиції «Справедлива держава. Чесна влада. Гідне життя» (http://frontzmin.ua/mediafiles/pdf/ZA_prog.pdf ).

1. Позитив – у програмі в розділі «Турбота про людину» є тези про реалізацію ґендерної політики:

«Наша ґендерна політика поєднуватиме найкращі українські традиції і сучасні європейські підходи. Нашим першим кроком стане розширення можливостей для жінок брати участь у політичному житті та державному управлінні. Чим більше можливостей матимуть жінки для вироблення і реалізації політики – тим гуманнішим буде наше суспільство. Ми повинні поступово дійти до рівного представництва чоловіків і жінок в усіх сферах суспільного життя, що відповідатиме демографічній ситуації.

Пропозиції:

«внесемо зміни до чинного законодавства, спрямовані на розширення представництва жінок в

органах влади та органах місцевого самоврядування, стимулювання народжуваності, підвищення престижу материнства».

Написано гарно, але туманно. Незрозуміло, що таке у розумінні об'єднаної опозиції «найкращі українські традиції і сучасні європейські підходи». Як саме це поєднуватиметься? Планується збільшення представництва жінок в органах влади. Але чи буде в самому списку об'єднаної опозиції хоча б 30% жінок у прохідній частині? Тільки цей невеликий крок зміг би реально вплинути на збільшення кількості жінок у ВРУ. Також незрозуміло, як відбуватиметься стимулювання народжуваності. Якщо через заборону абортів, то така «ґендерна політика» нам непотрібна.

Висновок: у програму включено пропозиції щодо реалізації ґендерної політики. Однак вони фокусуються лише на двох аспектах:

а) представництво жінок у владі,

б) стимулювання народжуваності та підвищення престижу материнства.

Інші аспекти, наприклад, дискримінація на ринку праці, подолання насильства в сім'ї, ґендер в освіті,  відсутні.

2. Заходи: 18 червня візьму участь в круглому столі з паном Соболєвим. Що з цього вийде напишу після заходу.

3. Дії: 12 березня 2012 р. Депутат-бютівець  Андрій Шкіль зареєстрував проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони штучного переривання вагітності (абортів) за №10170.

Навіщо я це роблю? Питання гендерної рівності, ставлення до ЛГБТ-спільнот стало, певним чином, лакмусовим папірцем, який допомагає побачити, а як насправді партії, публічні люди, політики ставляться до прав людини. Формально говорять гарні слова, чи відчувають їх. Пишуть загальні фрази, чи пропонують плани дій, щоб створити рівні можливості для громадян України. 

Крім того, ця робота допоможе мені самій визначитись, за кого голосувати на найближчих виборах. Можливо, не тільки мені.

Оголошення «Требуется уборщица в банк»

Сфотографувала в Херсонському тролейбусі, минулого року. У цьому оголошенні подвійна дискримінація, оскільки роботодавець крім обмеження за статтю, встановив ще й обмеження за віком. Шанс мають тільки жінки віком до 65 років.

Оголошення: «Работа. Женщина-заготовитель»

Приклад оголошення, вимоги якого дискримінують чоловіків. Виняток зробили для енергійних пенсіонерів.

Запрошення "Робота для справжніх чоловіків"

Відповідно до ст.17 Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" роботодавцям забороняється в оголошеннях (рекламі) про вакансії пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам. Але в даному запрошенні роботодавець вказує, для кого ця робота - "Робота для справжніх чоловіків". І щоб не виникало сумнівів, як має виглядати СПРАВЖНІЙ чоловік, розміщено фото. Отже, жінкам та несправжнім чоловікам краще не звертатися.

Шляхом фундаменталізму

Оперативність, що вражає! Тільки-но настоятелі УГКЦ та РКЦУ звернулись до Верховної Ради України з вимогою ввести заборону на штучне переривання вагітності (аборти), відразу знайшовся народний обранець, що іі впроваджуватиме. 12 березня 2012 р. депутат А.Шкіль зареєстрував проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони штучного переривання вагітності (абортів) за №10170.

Але ж ми розуміємо, що один цей закон не поліпшить демографічну ситуацію в Україні, тому хочу запропонувати нашим депутатам ще декілька ідей. Після прийняття ЗУ «Про заборону абортів» необхідно:

1.      Прийняти закон, яким зобов’язати чоловіків протягом свого життя  запліднити щонайменше 10 жінок під наглядом Держзаплідкомітету, та забезпечити фінансово всіх своїх шлюбних й позашлюбних дітей. Чоловіки України нехай не розслабляються та пам’ятають, що секс не тільки для задоволення, а й для обов’язкового продовження роду.

2.      Прийняти ЗУ «Про заборону розлучень». Якщо вже вступили у шлюб та народили дитину, то зобов’язані жити разом, у будь-якому випадку. Шлюб це справа серйозна та має бути раз і назавжди.

3.      Про те, щоб «жили довго та щасливо» потурбувалися, тому наступна законодавча ініціатива має бути такою: ЗУ «Про те, «чтобы умерли в один день». В різних культурах була і є «прекрасна» традиція, згідно з якою після смерті чоловіка дружина має також померти, щоб супроводжувати його у потойбіччя  (жінок або спалювали живцем, або просто вбивали). Цю традицію необхідно взяти на озброєння, адже правильна українська дружина («жертовна та терпляча») супроводжуватиме та підтримуватиме свого чоловіка скрізь та завжди.

Усі ці заходи, звичайно, вплинуть і на демографічну ситуацію, і на зміцнення інституту сім’ї. Але цього замало. Щоб забезпечити довгострокові, системні зміни, необхідно законодавчо заборонити жінкам працювати, навчатися, брати участь у виборчих процесах (як-от голосувати та бути обраними), тощо. Адже вони мають завжди пам’ятати про своє ПРИРОДНЕ призначення і не відволікатися на такі дурниці, як освіта, робота, вибори.

І наостанок, щоб остаточно закріпити запропоновані «позитивні» зміни, пропоную відмінити Конституцію України (її все одно не виконують) та ввести Домострой.  Також можна знову поставити на порядок денний питання Македонського Собору (585 р.), під час  якого з перевагою в один голос визнали, що жінка – це людина. Насправді, тут є над чим подискутувати та, можливо, переглянути це рішення.

Абсурдні пропозиції? Так. Але останнім часом наші політики щось дуже переймаються демографічною кризою. Вирішувати цю проблему можна методами «батога та пряника», як влучно висловилася Елла Лібанова. Про «пряник» (наприклад, вирішення квартирного питання, подолання бідності в країні, інших методів стимулювання народжуваності) ніхто з політиків не згадує. А от метод «батога» намагаються застосувати вже систематично – наприклад, заборона штучного запліднення для жінок старших за 49 років, податок на бездітність, заборона абортів. І кожна з цих ініціатив порушує права та свободи жінок (і чоловіків – у випадку з податком на бездітність). Сьогодні у нас забирають одне право, завтра обмежать інше.  А після завтра Україна перетвориться з патріархального на фундаменталістське суспільство.