Народний анекдот.
Якщо подумати, то дуже ресурсний.
"Одна свекруха дуже не любила свою невістку. Все вона не так робила.
Не так пере. І не
так буряки поле. Не так прибирає. Не так худобу порає.
Все її лаяла,
ображала.
А невістка мовчить, все терпить. Одного разу не витримала свекруха та й
кричить:
- Я тебе лаю, а
ти мовчиш? Чого не відповідаєш?
Невістка
говорить:
-
Та я,
мамо, думаю про своє…
От роки ідуть. Свекруха все кричить на невістку. А та - думає про своє.
І от захворіла
свекруха, помирає. Перед смертю вона просить вибачення в невістки за все лихо,
що їй зробила та й запитує:
- Ой, доню, все я
тебе лаяла, а ти мені одказувала: «А я про своє думаю». То про що ж ти думала
доню всі ці роки?
Невістка каже:
- А все думала,
мамо, поцілуйте мене в сраку…"
Немає коментарів:
Дописати коментар