Обличчя України

Якби Вас запитали, яким уявляється образ типового українця, кого би Ви назвали? Чоловіка середнього віку? Молоду дівчина з великого міста? Відому письменницю чи актора? А от і ні.
Типовим українцем є жінка похилого віку, яка проживає у сільській місцевості. Точніше українка.
Хто ж вони ці жінки? Колись мали великі родини – чоловіка, двох-трьох або й більше дітей, досить велике хазяйство і затишне обійстя.
Сьогодні у більшості вони вдови, діти розлетілися по містах колишнього СРСР, онуки та правнуки приїжджають лише влітку на декілька тижнів.

Хоча і зараз вони допомагають своїм дітям. Наприклад, передають м’ясо кабанчика (якого і вигодували), мішечок цибулі з власного городу (без хімії), качечку чи гусочку до святкового столу.

Навіть коли вже немає сил тримати корову, то заводять козу. Бо як же в селі без молока? А одна бабуся озвучила іншу версію: «Я ж, дитино, сама, то хоч із козою поговорю».

А коли вже геть старенькі і не можуть поратись по господарству, то хоча б гичку з буряків наріжуть, щоб не сидіти без роботи.

Оскільки все життя працювали на колгоспних полях (наприклад, сапали буряки), то зараз мають зігнуту спину та покручені ноги. Їм дуже важко ходити і потрібна паличка, а іноді й дві.

Але вони при всіх негараздах і труднощах сьогоднішнього життя, зберігають оптимізм та почуття гумору. Слідкують за процесом над Ю.Тимошенко і висловлюють власні прогнози щодо земельної реформи.

1 липня херсонські діти вийшли на роботу

1 червня ми всією країною відсвяткували день захисту прав дітей, а вже 1 липня діти Херсона масово вийшли на роботу … до своїх батьків. Адже 1 липня майже всі (крім чергових) дитячі садки закрилися на місяць.
Звідки я знаю? Моя донька вже тиждень або у мене на роботі, або на роботі у чоловіка. А ще у нас в офісі «працює» донька моєї колеги та хлопчик Вова із сусіднього двору. Якщо за день-два у нас в офісі з’явиться ще одна дитина, то слід буде подумати про розширення території.
Отже, дитячий садок закрито. Гуртки та клуби теж на канікулах (викладачі йдуть у відпустки влітку). Тому, якщо у Вас немає бабусі та дідуся, тьоті чи знайомої сусідки, яка погоджується наглянути за вашою дитиною, залишається два варіанти – привести дитину на роботу або комусь із батьків взяти відпустку.
Дитина на роботі. Є певний плюс в цьому ґендерному питанні. Сини та доньки знайомляться з робочим місцем та сферою роботи тата чи мами. Але мінусів (чи то незручностей) звичайно більше. Керівникам, наприклад, не дуже подобається, що працівники та працівниці відволікаються на потреби дітей від основної діяльності. Колеги по роботі змушені терпіти нових сусідів. Оскільки діти фізично не можуть три-чотири години тихенько сидіти, вони починають вигукувати щось, ділитися враженнями, влаштовують пробіжки по кімнатах, а іноді просто засинають на стільчику чи на потрібних папочках.
Але справжні незручності виникають тоді, коли у батьків графік з 8.00 до 17.00 і немає можливості взяти відпустку. Тоді до перелічених вище питань додаються наступні. Як нагодувати дитину гарячим обідом, якщо на підприємстві чи в офісі відсутня їдальня (кухня)? Як влаштувати дитині прогулянку на свіжому повітрі, якщо увесь день маєш працювати у приміщені? Як задовольнити фізіологічні потреби, наприклад, денний сон чи візит в туалет? Саме сьогодні мій знайомий, який теж мусив взяти дитину на роботу, вигукував: «Як я поведу доньку в жіночий туалет!?»
У різних країнах по-різному здійснюється підтримка сімей з дітьми. І справа не лише в грошовому забезпеченні. Питання розглядається комплексно, щоб батьки могли працювати і повноцінно виконувати свої батьківські обов’язки. Наприклад, це може бути гнучкий графік роботи для працюючих мами чи тата, або можливість одночасно взяти відпустку обом батькам, і, звичайно, розвинена система догляду за дітьми (дошкільні заклади працюють цілорічно, навіть влітку).
Нажаль, ситуацію в Україні можна охарактеризувати наступною цитатою: «Наші соціальні системи часто влаштовані так, що винагороджують бездітність і утруднюють створення сімей та карають за багатодітність. Старіюча Європа не потребує нічого так нагально, як бейбі-буму, але водночас діти для молодих пар є найбільшим ризиком бідності. Цей парадокс доводить, що сучасні політичні пріоритети визначені хибно» (австрійський професор Мартін Куглер).
Не секрет, що за останні 20 років ґендерна політика не була пріоритетною для жодної влади, для жодного уряду. Тож доки наші можновладці визначають свої політичні пріоритети, херсонські діти виходять на роботу.

Херсонські ґендерні студії діють!

Ну от, свершилось!
29 червня ми відкрили Херсонські ґендерні студії на базі молодіжної організації «Нова генерація».
Ідея, яку виношували не один місяць, почала працювати. Херсонські ґендерні студії – це:
1. Навчальний курс, що складається з 6 тематичних занять
2. Дискусійний майданчик, де ми спільно шукатимемо відповіді на питання щодо ґендерної рівності та існуючої нерівності
3. Місце для об’єднання та поширення інформаційних ресурсів з ґендерної тематики.
Ми не видаємо сертифікати чи дипломи про те, що «прослухав/прослухала певну кількість годин» чи «підвищили кваліфікацію». Але ми намагаємось створити інформаційний простір, в якому зацікавлені люди шукатимуть відповіді на питання, обмінюватимуться досвідом та обговорюватимуть складні і прості життєві ситуації. А кінцеву нашу мету можна сформулювати дуже просто: «Ґендер в народ!!!» І чим більше прихильників та прихильниць ґендерних ідей з нами буде, тим впливовішою силою ми станемо.
29 червня відбулося перше тематичне заняття «Основні ґендерні концепції». Якщо охарактеризувати двома словами, то було гаряче та хвилююче. Ми переживали, щоб було цікаво і люди не розійшлись розчарованими. І оскільки ми не істина в останній інстанції, то жваві обговорення заохочувались. Іноді між учасниками та учасницями іскри проходили.
Оскільки ми не обмежені якимись проектними рамками, то під час першого заняття ми домовились, що перший курс студій проведемо протягом липня-серпня, а наступне заняття відбудеться 6 липня 2011 року, з 15.00 до 17.00, в офісі МО «Нова генерація» (вул.9 Січня, 28, оф.28). Попередня реєстрація через мережу Фейсбук або за телефоном 067-768-48-32.

Увесь час пишу ми, ми. А хто це ми?
Ми – це Ольга Жукова та Наталія Чермошенцева, членкині молодіжної організації «Нова генерація» та активістки ґендерного руху в Україні.